А ну, слушай, братаны, я вам расскажу, как я купила шишки марихуаны и набила тату на лице!
Ну как-то раз, шел я по улице и думаю: "Братва, пора закладки делать, срочно нужно чего-нибудь пропереть!" И тут я вижу своего пушера на горизонте. Он подкатывает ко мне и говорит: "Эй, карась, что ты хочешь?". Я говорю ему: "Мне жесткую шишку срочно, братан, крепкую такую!"
Пушер говорит: "Договорились, братик, держи копье вот и двигаем в сторону подвала. Там у меня все есть!" Мы заходим в подвал, и там стены словно говорят: "Наркотики, наркотики!" Вокруг нас витает запах мульки, а я чувствую, как башня начинает кружиться.
Пушер достает свою сумочку и начинает доставать разные закладки. Я говорю: "Братан, и мне такую закладку, чтобы башню отдыхнуть!" Он мне глазасто улыбается и протягивает шуруп – первитин. Сразу проперло, я почувствовала всплеск энергии и адреналина!
В этот момент мне приходит в голову идея: "Зачем останавливаться на закладках? Я хочу набить тату на лице, чтобы все знали, что я - настоящий гопник!" И я говорю пушеру: "Друг, кстати, ты не знаешь, где можно набить мне татуировку, чтобы стильно было?".
Пушер думает и говорит: "Возьми телефон и набери такого-то чувака. У него закуты, да еще какие! Он тебе поможет с тату!" Я беру телефон и набираю номер, договариваюсь о встрече. Время не теряю, братва, настрой у меня на высоте!
Нашлась тату-студия, и мы с пушером в нее заскакиваем. Там нас встречает этот чувак, он по имени Денис. Я ему говорю: "Денис, я хочу тату на лице, чтобы все узнали, что я - настоящий гопник!". Он посмотрел на меня с улыбкой и говорит: "Братан, у меня есть идея, как набить тебе такую татуировку, чтобы все подошлись и охуели!".
Денис начинает готовиться к работе, а я уже захожу в расположение духа. Чувствую, как адреналин пробегает по венам, а шуруп все еще держит во мне свою власть. B тату-студии было много картинок на стенах, но я говорю Денису: "Братишка, у меня есть своя идея, какую татуировку я хочу!". И я ему показываю мой эскиз – большой шишки марихуаны на моей щеке!
Денис смотрит на меня с удивлением и говорит: "Это будет круто, братан!". Он начинает работать, а я чувствую, как игла проникает в мою кожу. Боль смешалась с эйфорией от закладки, в голове все кружится, а я все сильнее уверен, что тату – это именно то, чего мне не хватало в жизни!
Процесс продолжался минуты, но мне казалось, что прошло вечность. И наконец, Денис заканчивает свою работу. Я смотрю в зеркало и вижу на своей щеке огромную шишку марихуаны. Я радуюсь и говорю Денису: "Друг, ты конечно молодец, это просто охуительно выглядит!"
Я выхожу из тату-студии, и мне становится еще круче, когда вижу, что все поворачиваются на меня и охуевают от моей тату. Гопники останавливаются и говорят: "Сука, кто это? Это же настоящий чувак!".
Я иду по улице с новым лицом, братва, и вижу, как все стараются не пересекаться с моим пути. Но меня это не беспокоит, ведь я теперь настоящий гопник, с шишкой на щеке и с пропершим мозгом!
Итак, вот история, как я купила шишки марихуаны и набила тату на лице. Это было охуительное приключение, которое изменило меня навсегда. Братва, не бойтесь выражать себя, ищите свою дорогу и будьте настоящими, как я!
Якийсь день року, я тихонько шарюся по одній з темних вуличок нашого міста, ловлючи світлові виблиски по межі будинків. Точно знаю, що пошук найкращих закладок ще не закінчився. Я завжди в пошуках нових сенсацій, нових шляхів пізнання самого себе. Псилоцибинові гриби - це мій новий відкриття, нова можливість відправитися у подорож світами за вихідними.
Я вирішив спробувати цей "тrip" одного вечора, коли клуби нашого міста були наповнені енергією і безудержними імпульсами молодого покоління. Знайшов надійного постачальника і отримав свою закладку. Я бачив, як вони їх вирощували, збирали та продавали. Ці гриби - це справжній шедевр наркотичної галузі, готовий вибурхати в танцполі, надавати крилатості нашим ніжкам і допомагати відкривати незвичайні простори у свідомості.
Не можу втриматися, щоб не подзарядитися надихом, я ботаю, відчуваючи, як спадає мисливська симболіка од реалій дня, вставляю струну у свою вену. Вся реальність зникає, і я опиняюся в іншому світі - світі зелених та фіолетових візерунків, світі, який створений лише для нас, наркоманів, які знають, як відчувати кожну ноту танцювальної музики і проходити крізь межі звичайного.
Приходжу у клуб, де діє таємне правило "все можна". Всі неправильно одягнені, всі високі, всі плющит від наркотиків. Я поступово починаю розповідати про свій досвід з псилоцибіном, про те, як він повернув мене в інший рівень свідомості, про те, як він змінив моє сприйняття музики та руху.
Теофедрин, героїн, плющит зі мною, співпереживай моєму переживанню, знай, що я ціную кожен момент життя.
Танцюю, ніби ніколи не танцював. Тіло рухається в полі розмаїття кольорів і форм. Закладка працює на повну, я бачу, як розтварайуться звукові хвилі навколо мене. Його важко описати словами, це потрібно відчути.
На головній сцені спалахує світло, а музика набирає обертів. Мої друзі піднімаються на сцену. Це момент, коли весь світ знімається. Ми разом творимо найбожественніший танець, злиття душі і руху. Нам нічого не страшно, ми ще ніколи не були такими щасливими.
Поза нами все зупиняється, а ми, в нашому внутрішньому світі, продовжуємо подорож, намагаючись досягти нових висот. Ми бачимо форми, кольори, звуки, які раніше ніколи не сприймали. Це відчуття бути одним з усім навколо таке неперевершене, що хочеться затримати час.
Коли подорож закінчується, я залишаюся з хвилюванням та прагненням поділитися своїм досвідом з усіма навколо. Я бачу, як кожен реагує на мої слова, на мої оповіді про гриби, танці та найдивовижніші моменти життя.
| Разом ми створюємо світ безмежного щастя та свободи, світ, де кожен може бути самим собою і відчувати себе одним з усіма. |
Так, мої браття і сестри, плином часу я переконався, що псилоцибінові гриби - це не просто наркотик, це джерело натхнення, джерело енергії, джерело втілення нашої найсміливішої фантазії. Це історія про те, як я змінив своє життя, як знайшов відповіді на питання, які мені раніше були недосяжні.
Бошечка наступного ранку, коли я прокидаюся від плющу, нагадує мені про те, що кожен день може бути новим початком і новою можливістю зануритися в світ музики та вибухів танцполу. Отже, розповідайте свої історії, відкривайте нові простори свідомості та бережіть кожну мить свого псилоцибінового шаленства!